Приключения Фернандо и Каро, часть 2-я
(окончание, начало тут)
Частина друга
Фернандо-поц уже проспався
І голодранців позбирав,
Зовсім зібрався і уклався,
І, скілько видно, почухрав.
Плив-плив, плив-плив, що аж обридло,
І море так йому огидло,
Що бісом на його дививсь:
"Коли б, -- каже, -- я вмэр уже,
Не бачив Ану в неглижэ,
І марне так не волочивсь".
Потім, до берега приставши
З пацанством голим всім своїм,
На землю з човнів повстававши,
Спитавсь, чи є що їсти їм.
І зараз чогось попоїли,
Щоб на путі не ослабіли;
Пішли, куди хто запопав.
Вердаско в сторону попхався
І сам не знав, куди слонявся,
Аж гульк -- і в город причвалав.
А там жила вже Каролина
Ах, город Коопенгаген,
Тай гарна пані як малина,
Для неї трохи сих імен:
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка -- що була вдова;
По городу тогді гуляла,
И Нандо с хлопцами встрічала,
Такі сказала iм слова:
"Відкіль такі се гольтіпаки?
Чи рибу з Дону везете?
Чи, може, виходці-бурлаки?
Куди, прочане, ви йдете?
Який вас враг сюди направив?
І хто до города причалив?
Яка ж ватага розбишак!"
Тут хлопци всі замурмотали,
И Каролине в ноги пали,
А, вставши, їй мовляли так:
"Ми всі, як бач, народ хрещений,
Волочимся без талану,
В Мадриде, знаєш, порождені,
Матраско слав на нас ману;
Дал нам Маратка прочухана
І самого Фернанду-пана
В три вирви вигнали відтіль;
Звелів покинути нам Ану,
Да с глузду зъихали мы спьяну,
Тепер ти знаєш ми відкіль».
Каро тут гірко заридала
І з білого свого лиця
Платочком сльози обтирала:
"Коли б, -- сказала, -- молодця
Фернандо вашого злапала,
Уже б тогді весела стала,
Тогді великдень був би нам!"
Тут плюсь -- Фернандо будто з неба:
"Ось, ось де я, коли вам треба!
Каро я поклонюся сам".
Вiн з Каролиною обнявшись,
Поцілувались гарно в смак;
За рученьки біленькі взявшись,
Балакали то сяк, то так.
Пішли до Каролинки хаты,
Рукамы Нандо плутоваты,
Ввійшли в світлицю та й на піл,
Пили на радощах сивуху
І їли сім′яну макуху,
Покіль кликнули їх за стіл.
Сама Каро пльясала славно,
Насправжки дівка хоть куди,
Проворна, чепурна і гарна;
Приходила і она сюди
В червоній юпочці баєвій,
В запасці гарній фаналевій,
В стьонжках, в намисті і в ковтках;
Тут танцьовала викрутасом
Перед Фернандо вихилясом
Під дудку била третяка.
Фернандо і сам так розходився,
Як на аркані жеребець,
Що трохи не увередився,
Пішовши з Карою в танець.
В обох підківки забряжчали,
Жижки од танців задрижали,
Вистрибовавши гоцака.
Нандей, матню в кулак прибравши
І не до соли примовлявши,
Садив крутенько гайдука.
А послі танців варенухи
По філіжанці піднесли,
І молодиці-цокотухи
Тут баляндраси понесли;
Каро-то кріпко заюрила,
Горщок з вареною розбила,
До дуру всі тогді пили.
Ввесь день весело прогуляли
І п′яні спати полягали;
Фернанду ж ледве повели.
Каро ранэнько ісхопилась,
Пила з похмілля сирівець;
А послі гарно нарядилась,
Як би в оренду на танець.
Взяла караблік бархатовий,
Спідницю і карсет шовковий
І начепила ланцюжок;
Червоні чоботи обула,
Та і запаски не забула,
А в руки з вибійки платок.
Фернандо з хмелю як проспався,
Із′їв солоний огірок;
Потім умився і убрався,
Як парубійка до дівок.
Йому хозяйка підослала,
Що од покійника украла:
Штани і пару чобіток,
Сорочку і каптан з китайки,
І шапку, пояс з каламайки,
І чорний шовковий платок.
От так з Каро живэ Фернандо,
Забув Мадрид щоб мандровать.
Тут не боявся і Марата,
Пустився все бенкетовать;
Каро він мав уже за жінку,
Убивши добру в неї грінку,
Мутив як на селі москаль!
Бо -- хрін його не взяв -- моторний,
Ласкавий, гарний, і проворний,
І гострий, як на бритві сталь.
(с) vanda
ЗЫ: Русский перевод воспоследует, но чуть позжей.
Кстати, перед нам очередной блестящий успех испанского теннисиста! Реклама трусов Calvin Klein - бесспорное достижение в карьере Фернандо Вердаско! Признание его выдающихся в отдельных местах талантов! Агенты порно-империй устраивают дуэли на фаллоимитаторах, желая заполучить Вердаско в свои ряды! Голубка Сэря, и другие, кто желал погибели Нанде, окончательно раздавлены! Ебобо вамос, амигос! Ура, товарищи!